Дизайн квартири розглядався як пошуки балансу між приватним та публічним, закритим та відкритим.
Викликом була саме віддаленість більшої частини об’єму від денного світла. Саме світло формує планувальну структуру, за життєвим сценарієм ми або йдемо на світло, або ж рухаємося за ним.
Рішення перегородок що не доходять стелі та об’єднання вбудованих меблів у чіткі блоки скоріш задає шляхи руху та формує певні зони публічної частини простору. Горизонтальні лінії є певною базовою темою що пов’язує окремі частини. Технічні приміщення розташовані в погано освітленій частині та розділяють приватний та публічний простори. Певні ритми дзеркальних та матових поверхонь пожвавлюють лаконічне рішення.
Дружній до дітей та дорослих дизайн квартири не робить спроби домінувати, скоріше він є фоном для її мешканців.